Бесплатная библиотека, читать онлайн, скачать книги txt

БОЛЬШАЯ БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА

МЕЧТА ЛЮБОГО КНИГОЛЮБА

Пятница, 29 марта, 04:38

Авторизация    Регистрация
Дамы и господа! Электронные книги в библиотеке бесплатны. Вы можете их читать онлайн или же бесплатно скачать в любом из выбранных форматов: txt, jar и zip. Обратите внимание, что качественные электронные и бумажные книги можно приобрести в специализированных электронных библиотеках и книжных магазинах (Litres, Read.ru и т.д.).

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХ

Михаил (19.04.2017 - 06:11:11)
книге:  Петля и камень на зелёной траве

Потрясающая книга. Не понравится только нацистам.

Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58)
книге:  Дом чудовищ (Подвал)

Классное чтиво!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34)
книге:  Физики шутят

"Не для сайта!" – это не имя. Я пытался завершить нашу затянувшуюся неудачную переписку, оставшуюся за окном сайта, а вы вын... >>

Роман (18.04.2017 - 18:12:26)
книге:  Если хочешь быть богатым и счастливым не ходи в школу?

Прочитал все его книги! Великий человек, кардинально изменил мою жизнь.

АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55)
книге:  Технология власти

ПОЛЕЗНАЯ КНИГА. Жаль, что мало в России тех, кто прочитал...

Читать все отзывы о книгах

Обои для рабочего стола

СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ

Н. Де Бюрон \" Дорогой, ты меня слушаешь? Тогда повтори, что я сейчас сказала!\" Безумно смешная, ироничная, с тонким французким юмором книга. Писательница описывает все прелести и нюансы простой семейной жизни. Получила огромное удовольствие!

09.09.10 - 08:52
Александра

Читать онлайн произведения


Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его!

Поделись ссылкой

Цикави дослиди   ::   Подерв’янський. Лесь

Страница: 4 из 21
 
Iзвiнiтє, можна мiнє?

Iван Опанасович. Ха! Мерсi.

Хуна, спокусливо посмiхаючись, зникає в сортирi. Iван Опанасович у роздумi чуха собi живiт.

Iван Опанасович. Я в армiї так наїбався, Гриша, — їбать мої вiники.

З сортиру чати страшний крик. Хуна з перекошеним ротом вибiгає, збиває з ног чорта, який щойно заходить у дверi i вихуром зникає у недрях гуртожитка.

Iван Опанасович. Блядь, що вона злякалась, — гiвна не бачила?

Чорт загляда до сортиру, мрiйливо махає хвостом i клаца язиком.

Чорт. Ну ти i среш, Ваня.

Iван Опанасович. А хулi тут такого, ну посрав.

Чорт. Ну розсказуй, як живеш, як жiнка.

Iван Опанасович. Та пiшла вона на хуй!

Чорт (спiвчутливо). Шо такоє, Ваня?

Iван Опанасович. Та вже мiсяць менструацiї не було — мабуть забєрємєнєла.

Чорт. Так радуваться ж нада, Ваня!

Iван Опанасович. А хулi радоваться? Я її три года їбав як врага народа i вона не бєрємєнiє. Я не люблю ото на простиню спускати чи на живiт.

Чорт. Шо таке, Ваня?

Iван Опанасович. В неї матка не держить. А забєрємєла, сука, коли я сам в Києвi, а вона в Лохвицях.

Обидва мовчать. Чорт в роздумi крутить хвостом.

Iван Опанасович. Я не зате, менi iнтєрєсна, хто її виїбав — вона ж втричi за мене ширша, ще й окуляри носить. Хє! iнтєлiгєнтка, блядь, — у Лохвицях заврайоно.

Обидва мовчать.

Чорт (спокусливо). На блядки пiдем сьогодня?

Iван Опанасович. Та шо я, пацан? Я в армiї так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понiмаю — ну шо тут такого? Штрикаєшь, штрикаєшь, а спроси — на хуя? Я б краще вина б ото випив:

Чорт (не скiльки не здивувавшись). Давай стакани.

Чорт вийма з ватнiка кiлька пляшок портвейну. Гриць Якович, який до того лежав смирно, як небiжчик починає нервово перекидатися на простирадлi, бо гадає, що про нього забули. Чорт розливає, Iван Опанасович рiже сало.

Чорт. А шо ж ти, Ваню, далi робитимешь?

Iван Опанасович. А шо. Щас дисертацiю напиздячу i у Броварах дом куплю за 20 тисяч. Я ото блядськi тi квартири не панiмаю — ну шо тут такого? Ото меблю купують, позвуть у гостi i сидять, цiлий день пиздять, а жiнка собi пизду чуха.

Гриць. А що ж робить?

Iван Опанасович. Я люблю, щоб у мене хазяйство було. Кабан, та то та сьо. Вона, курва, звикла там у районо пиздiти, а кабана годувать нада.

Сатана (продовжує спокушать). Ваня, а може ну її к хуям ту дiсєртацiю, давай к блядям поїдемо на дiскатєку. Щас харошi блядi там єсть. Я хату зняв на Барщоговцi — можна хоч тиждень не вилазить.

Iван Опанасович. Е-е, то не можна — начальник буде пиздiть.

Сатана. А ми йому скла товченого пiдсипемо в бутерброди. У нього жiнка ревнива — подумають на неї.

Iван Опанасович. Та воно можна, та у тiх блядєй, я думаю, i трiпер є.

Сатана. Ну, то давай поїдемо, Ваня, в кафе «Ластiвка», приєбемося до армян i пизди дамо.

Iван Опанасович. Та воно можна, але ж там мiлiцiя, я думаю.

Сатана. А ми i мiлiцiї пизди дамо, а потiм похуярим у Дубки i все там на хуй рознесем.

Iван Опанасович. Ге! Дубки — то далеко iти надо.

Сатана. А ми на таксi.

Iван Опанасович. Нє, то дурне дiло, я ото краще сала поїм:

Iван Опанасович жре сало i запива портвейном.

Сатана (з слiзьми в голосi). Ваня, ти хоч плану покури. (З надiєю лiзе до кишенi) Ось тут у мене є гаарний, диви як пахне — а-а-а-а. (Сатана з насолодою нюха план i крутить хвостом) Давай накуримося i пiдем якусь хуйню зробимо.

Iван Опанасович. Та я їбав його курить — вiд нього хуй не стоїть.

Сатана (плаче). А навiщо тобi щоб стояв?

Iван Опанасович. O! Як це навiщо? Заїбав!

Гриць. Блядь, де ж та Хуна подiлась? Казала вчора, що буде зi мною жить, а сама втекла.

Iван Опанасович. Та бiс їх зрозумiє тих Хун, оно, краще, вино стоїть — пий.

Всi випивають.

Сатана. Ваня, а може вона щас прийде, то ми Швецiю зробимо?

Iван Опанасович. Яку це швецiю?

Сатана (спокусливо).

1<<345>>21


В тексте попалась красивая цитата? Добавьте её в коллекцию цитат!
Географ глобус пропилАлексей Иванов99,90 руб.
Пятьдесят оттенков серогоЭ. Л. Джеймс149,90 руб.
Колесо войныВасилий Сахаров69,90 руб.
Волк с Уолл-стритДжордан Белфорт119,90 руб.


copyright © Бесплатная библиотека,    контакты: [email protected]