Спалах понадновот зирки (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Хай собi патякають про недоцiльнiсть космiчних подорожей. Я знаю свос. Я знаю, що як спалахне понаднова зiрка, треба лаштуватися в дорогу. Хто-хто, а я вiдаю, що зiрка не спалахне без технiчного втручання високорозвиненого iнтелектуала.

Подумати страшно, що сталося б, якби, замiсть мене, на планету двоголових потрапив кабiнетний теоретик, далекий вiд космiчноу практики!

Без сумнiву, вiн безповоротно втратив би сдину голову...

Капiтан Небреха й не помiтив, як перейшов до теоретизувань.

- Капiтане, - делiкатно зупинив його я, - хай вас скривдили, але ж хiба це пiдстава вiшати свiй власний портрет догори ногами?

- А чому б нi? - хитро примружився Небреха. - Адже в порожнистiй планетi я фотографувався, стоячи на пiдлозi, яка насправдi була стелею!

Головний редактор журналу для юнацтва "Навколо Всесвiту" люто гортав мiй пухкий рукопис.

- Навiщо вас, мiй надто здiбний колего, посилали?

Коли редактор отак нещадно громив когось, вiн завше переходив на надзвичайно ввiчливе "ви".

У цi хвилини марно було б шукати чемнiшоу i вихованiшоу людини.

- Дозвольте, добродiю, потурбувати вас, певно, недоречним у данiй ситуацiу запитанням, - шпетив вiн мене добiрними зворотами. - Дозвольте запитати, яке у вас було завдання? Будьте такi ласкавi i погодьтеся зi мною: вам було дано завдання привезти сто рядкiв iнтерв'ю плюс п'ятдесят рядкiв запасу. А ви чим зволили порадувати старого редактора? Цiлою документальною повiстю! Цiкаво, колего, де ви усе це надрукусте? Iз глибокою скорботою мушу вам сповiстити: тiльки не в нашому найпопулярнiшому на всiх планетах Сонячноу системи журналi!

Що менi лишалося? рдине: заснувати нову захоплюючу галузь галактологiу - небрехознавство.

Що, як бачите, i було мною сумлiнно зроблено.