Пастка (на украинском языке)   ::   Михановский Владимир

Рiвномiрний басовитий гул автофiксатора навiвав легеньку дрiмоту.

Так минуло пiвтори години.

Раптом на пультi заблимало зелене вiчко. Автофiксатор теж перейшов на вищi тони. Щось трапилось!.. Карранса вмить пiдiбрався, готуючись до ще не вiдомої небезпеки. Насамперед - спокiй. Не хвилюватись! Швидкий погляд на iнфралокатор пiдтвердив, що шлях попереду вiльний. Можливо, iоннi двигуни? Перевiримо. Нi, двигуни працюють нормально, у вiдповiдностi з завданим режимом.

Напружений погляд Карранси гарячково ковзав по довгих рядах циферблатiв i шкал, i жоден прилад не повiдомляв йому нiчого тривожного.

Ага, нарештi! Досвiдченому оку Карранси вистачило десяти секунд, щоб виявити, в чому справа. Швидкiсть! Вiн не повiрив своїм очам. Пiдскочив до зеленуватої шкали. Сумнiву не було: оранжева яскрава крапка, яка показувала швидкiсть корабля, помiчно вiдокремилась од вертикальної лiнiї, що позначала завдану нормальну швидкiсть "Ренати", i поволi попливла влiво... Швидкiсть зорельота падала. Правда, зменшення швидкостi було вiдносно мiзерним чутливий прилад реєстрував змiни швидкостi, що складали мiльйонну частку секунди.

Головне зараз - визначити причину зменшення швидкостi.

Перед схвильованим Каррансою спалахнув екран вiдеофона. Капiтанський виклик!

Обличчя Петра Брагiна було стривожене.

- Що там у вас, Карранса? Чому ввiмкнувся сигнал малих вiдхилень од курсу?

- Гасне швидкiсть корабля.

- Цифри!

- Поки що за сорок секунд швидкiсть зменшилась на три десятимiльйоннi процента.

- I далi зменшується?

- Так.

- Причини?

- Поки що не можу знайти.

- А як головнi прилади?

- Всi показують повний лад.

- Добре, зараз буду у вас. Ще одне...

- Слухаю.

- Про те, що сталося, нiкому нi слова.

- Гаразд.

Карранса витер спiтнiле чоло. Ще раз окинув зором струнку шеренгу приладiв на пультi: над кожним заспокiйливо сяяли зеленi вiчка. А спiдометр? Карранса поглянув на нього з таємною надiєю, що оранжевої крапки вже немає, що вона знову злилася з вертикальною лiнiєю на шкалi. Але оранжева крапка горiла, до того ж вона вiддалилась од вертикалi ще на кiлька мiлiметрiв.

В рубку зайшов капiтан. Карранса враз вiдчув полегшення. З цiєю людиною нiчого не страшно. Адже Петро Брагiн належав до десятка кращих астронавiгаторiв Землi.

Насамперед капiтан пильно перевiрив кожен прилад, по черзi вмикаючи в рiзних комбiнацiях всi контролюючi i слiдкуючi схеми. Карранса зосереджено допомагав капiтановi.

Вони напружено працювали разом вже кiлька годин, але всi їхнi зусилля зводились на марне: причина зменшення швидкостi "Ренати", як i ранiше, залишалась невiдомою.

- Ми зробимо ось що, - вирiшив нарештi капiтан. - Збiльшить потужнiсть центральних дюз.

- Наскiльки?

- Поки не вiдновимо попередню швидкiсть.

- Але ж iонне паливо...

- Ми не можемо втрачати швидкiсть. Не можемо...

***

Король Стафо був пiд загрозою. Жертвою коня Карранса розкрив позицiю бiлих i тепер методично посилював натиск.

Обхопивши голову руками, Стафо низько схилився над шахiвницею. Карранса вдоволено вiдкинувся на спинку крiсла.

- Гм... Щось не бачу рятунку, - нарештi мовив Стафо.

- Зiзнаюсь, що i я такої ж думки, - вiдгукнувся Карранса.

- Однак вихiд є, - пролунав збоку впевнений голос. - I дуже простий. Погляньте-но! Слон б'є на ф7 з шахом, причому є два варiанти. Або ж чорнi вiзьмуть жертву i поб'ють слона, або вiдходять королем... - Гнучкi щупальця Роба заходилися швидко пересовувати фiгури, показуючи варiанти.

- Чекай, чекай, - зрадiло мовив Стафо, - далi я сам бачу. Я роблю нiчию вiчним шахом. Тiльки, Роб, чому ти завжди втручаєшся, заважаєш? Скiльки разiв ми домовлялися, щоб ти нiкому не пiдказував.

- Я пiдказав, бо жоден з вас не бачив правильного продовження, вiдповiв Роб.

- Тебе нiколи не переспориш, ти залiзний, - зауважив Стафо, складаючи шаховi фiгури в коробку.