За двома зайцями :: Старицький Михайло Петрович
Страница: 3 из 6 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕУважаемые господа! Недавно открылся сайт www.yuri-kuzovkov.ru, на котором содержатся тексты и иллюстрации к моим книгам: «Глобализация и спираль истории», «Мировая история коррупции», «История коррупции в России». Предлагаю разместить тексты этих книг в Вашей интернет-библиотеке. Вы можете скачать интернет-версии всех трех книг с сайта www.yuri-kuzovkov.... >> 16.08.10 - 10:00 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
А хто, по-вашому, панове, розумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст, чи університант?
Хлопець. Голохвостий! Степан (регоче). Ото ушкварив! 1-й бас. Попав пальцем у небо! Дехто. Найшов розумного на смітнику! Ха-ха! Хлопець. А хто ж розумніший за його? Говорить по-ученому, що й не второпаєш! Степан. Чи у тебе часом не загублено якої клепки? Хлопець. Чого ти присікався? Степан. Дивіться, люде добрі, що по-свинячому хрюка, то й розумніший, значить! Другі. Чого ж, справді, сміятись? Голохвостий, таки не взяв його кат, розумний, освічений; таки паном діло, і ходить, і говорить по-панському! Степан. Овва! Не бачила розкошів свиня, то й саж за палаці здався! Дехто. Та годі вам за чортзна-що змагатись! С т е п а н. І то правда, пху! Дехто. Од міщан одстав, а до панів не пристав. Степан. Та як же! Натягне штани-галанці, узує чоботи на рипах, та ще напне на голову капелюха, та й дметься, як шкурат на огні! Які були у батька гроші — процвиндрив, а тепер що на йому, то й при йому! 1-й б а с. А так: батько його було на базарі голив та кров пускав, баньки ставив, то й копійка водилась, а він уже, бач, і цилюрню по-модньому… Степан. Не знаю, чи голить других, а що себе обголив — то так! 1-й б а с. А який ласун до дівчат, як зводить усіх — біда! 2-й б а с. Та то ж через теє Степан на нього і гори верне. Дехто. Боїться, значить, щоб не одбив дівчини. Степан. Одбив би я йому печінки! Д р у г і. О! Він хваткий! 1-й б а с. А в тебе уже є коханка? Степан. Що ти їх слухаєш? Верзуть теревені! Дехто. Єсть, єсть… 1-й б а с. А хто? Хлопець. Галя Лимаришина. 1-й бас. Гарна? Хлопець. Чудо яка! Степан. Ти-бо мені, гляди, і честь знай, бо язика й полатати можна! Хлопець. Що ж я сказав? От напасть! Другі. Цитьте! Он Голохвостий іде! ВИХІД III Ті ж і Голохвостий. Дехто. Здрастуйте, Свириде Петровичу, а ми вас оце згадували… Голохвостий. А, хорошо, добре… Степан (набік). Шкода, що не чув! Голохвостий (подає декому руку, а решті кланяється згорда). Меня таки вездє споминають: значить, моя парсона у шику! Степан (набік). Як свиня в дощ! Голохвостий (вийма цигарницю). Нєт лі у кого иногда сірника? Хлопець. Ось у мене єсть. (Запалює йому). А мені, Свириде Петровичу, можна одну взяти? Голохвостий. На! Може, чи не угодно ще кому? Цигарка первий сорт! Дехто. Давайте, давайте! (Закурюють). Нічого собі! Голохвостий. Нічого! Понімаєте ви, як свині у апальцинах! Це шик — не цигарки! Каждая стоїть п'ять копеєк; значить, примєром: затягся ти, а уже п'яти копеєк нема. X л о п є ц ь. От дорогі! Степан (набік). Бреше гладко! Д є х т о. Ви таки кидаєте силу грошей! Голохвостий. Чаво мінє дєньог жалєть? Главноє дєло сабє удовольствіє! Можеть, у меня їх іногда перегорєло сколько тисячов, дак зато ж вийшов образованним, как первий дворанин! Степан (тихо до других). Такого дворанина під тина! Другі. І правда: надів жупан та й дума, що пан. Голохвостий. Тепьор, слєдственно, меня по всєх усюдах первим хвисоном принімають; а почому? Потому, што я умєю, как соблюсти свой тип, по-благородньому говорить понімаю! Степан (вголос). А по-собачому, добродію, часом не вмієте? Дехто сміється. Голохвостий. Ще нєт! Прийдьоться хіба-развє од вас науку получить! Степан. Ви таки, як бог дасть, на мою науку дочекаєтесь! Голохвостий (згорда). Наведіть сначала себя палітурою! Степан. Цур дурня та масла грудку! Д р у г і. Та годі вам! Голохвостий. Невєжество шмаровозне! Што з вами тут фиксатуарнічать? Єщо уберешся в мужичество! Хлопець. Скажіть-бо, будь ласка, хоч що-небудь по-хранцюзькому! Голохвостий. Да што ви понімаєтьо? Хлопець. А яке убрання на вас, Свириде Петровичу, — чудо! Певно, дороге! Голохвостий. Конєшно, не копеєшне! Хвисонистої моди і загрянишного матеріалу, да і шив, можно сказать, первий магазин. |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|