Прометей закутий :: Есхіл
Страница: 4 из 12 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕНе жди, в моих глазах печали нет. 30.06.10 - 05:35 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
Та облишмо це,-
Шукаймо краще із біди визволення. ПРОМЕТЕЙ О, легко тому радити нещасного, Хто навіть і ногою не торкнувсь біди. 265] Але ж усе це добре наперед я знав. Свідомий гріх, свідомий, не зрікаюся,- Помігши смертним, я себе на муки дав. Та знемагати в муках не гадав я тут, На кручі цій високій, у самотності, 270] На скелях, що мені на долю випали. Страждань ви не оплакуйте теперішніх - Зійдіть додолу з колісниці й слухайте, Що має статись, і про все довідайтесь. Явіть, явіть увагу,- з тим, хто мучиться, 275] Помучтесь разом. Тож біда, блукаючи, Одних сьогодні, других - завтра здибає. ХОР Не відмовимо послуху ми Тобі, Прометею! Ногами легкими З бистролетного повозу зійдемо ми, 280] 3 ефіру, де птахів прозорі шляхи, До стрімкої підійдемо скелі,- Про муки твої - Бажаємо все ми почути. На крилатому коні з'являється Океан. ОКЕАН Довгу-довгу до краю пройшовши путь, 285] Я до тебе прибув, Прометею, Легкокрилого птаха направивши літ Без удил, зусиллям волі самої. Знай же, горем і я вболіваю твоїм, Ще й спорідненість наша до того мене 290] Спонукає.. А коли б і не рідний ти був, то нікого Не шануюся так, як тебе. Що правду я мовлю, дізнаєшся сам,- Лестити лукаво не личить мені. 295] Розкажи мені, як же тобі помогти, Щоб ти не сказав, ніби маєш ти друга, Вірнішого від Океана. ПРОМЕТЕЙ Це що? І ти моєї муки глядачем Прийшов? Та як ти зважився, покинувши 300] Одноіменні хвилі й самостворені Печери кам'яні, в залізородний край Податись? То для того ти прийшов сюди, Щоб висловити в горі співчуття мені? На Зевсового друга, що поміг йому 305] Здобути тронні владу, подивись тепер,- Якої муки зазнаю від нього я? ОКЕАН Все бачу, Прометею, і порадити Тебе хотів би якнайкраще, хоч ти й сам Тямущий. Вдачу виправ, сам себе пізнай 310] Подивись - новий-бой над богами цар. А гострими словами будеш кидатись - Почує Зевс, хоч би й багато вище він Сидів, і знай - пекучий біль теперішніх Страждань цих лиш дитячою забавою 315] Тоді здаватись буде. Погамуй себе, Нещасний, з мук цих пошукай визволення. Вже застаріли, може, ці слова мої, Проте ж відплату й сам високодумної Розмови, Прометею, розумієш ти, 820] А все ж ти, й мук зазнавши, непокірливий, Не поступився, мовби ще бажаючи Нових собі накликати. Наукою Скористуйся моєю, на рожен не лізь І пам'ятай: суворий, самовладний цар 825] Керує світом. Я ж піду та спробую, Як із цієї муки врятувать тебе. А ти - будь спокійніший, не зухваль отак, Хіба не знаєш, при твоєму розумі, Яка буває дяка марнословцеві? ПРОМЕТЕЙ 830] Тобі я заздрю, бо тепер безвинний ти, Хоча й на все зі мною разом важився. Тож не турбуйся мною,- невблаганного Ти не переконаєш. Стережися-бо, Щоб і собі цим лиха не накоїти ОКЕАН 335] Умієш ближніх краще ти порадити, Аніж себе, - це знаю з дій, не з слів твоїх. Отож у путь не заважай іти мені. Я певен, певен, що твоє визволення Я в подарунок від Кроніда матиму. ПРОМЕТЕЙ 340] Хвалю тебе і завжди буду дякувать Тобі за це я. Не ослаб ти запалом, Та не турбуйся,- хоч і як хотів би ти Мені в пригоді стати, без полегкості Для мене марно ти себе трудитимеш. 345] Хай вже мені погано, та не хтів би я, Щоб іншим це до горя спричинилося. О ні, й без того тяжко вболіваю я Недолею Атланта, брата рідного, Що десь стоїть на Заході далекому, 350] Стовпи землі і неба - нелегкий тягар - Могутніми плечима підпираючи. І жаль мені Тіфона стоголового, Печери Кілікійської осельника, Оту потвору, від Землі народжену,- 355] Приборкану, безсилу; проти всіх богів Повстав він, і пашіла буйним полум'ям Із пащі смерть; вогнем Горгони блискало З очей, які загрожували Зевсові. |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|