Перламутрове порно :: Карпа Ірена
Страница: 80 из 82 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕНе надо так. Зачем? Всё изменилось. 01.07.10 - 09:48 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
Проте… вони так нічого й не встигають помітити: «Той, хто виграв, одного дня програє все і залишиться без нічого. А той, хто програв, завжди матиме біля себе свій програш».
Тому, хто сказав останнє, сама я колись скажу таку банальщину: — Мені самотньо. Тупо самотньо [105] . — Та тобі просто трахатись хочеться, - почую я у відповідь. — Всі люди, що намагаються пробитися поближче, просто мене дратують. — Вибач… гигиги. — Дратують ті, хто хоче зжерти мою увагу і час, надсилаючи купи непотрібних листів змісту «Як справи-чому так мало пишеш-ну ясно-в тебе на мене часу нема?!»… Дратує хлопець, що вважає мене квінтесенцією всіх можливих потворностей, а сам «великодушно» зі мною залишається. Дратує навіть єдина сестра час від часу… Хочу загорнутися у теплу ковдру і спати в дуплі. Він мовчить. — Звечора дуже хочеться трахатися, ти правий, а зранку дуже від цього хріново… Все лібідо тупо йде на якісь навязливі фантазії. Реального сексу нема. Мовчить. — І не буде. — Мда… Не заздрю я тобі. — І, здається тепер мені, не було ніколи. Я сама собі не заздрю. — І не буде. І не буде. І не буде. І не було ніколи. Я не знаю, чому тобі одиноко. Мені це дуже неприємно чути. Я мовчу. — Тому що сьогодні я думав про самотність. — Супермаркет самотності… — дивлюся кудись убік я. Він продовжує: — І вирішив, що ( називає моє ім'я [106] ) не вірить у самотність. Тому що всі навколо, як заведені, вірять у самотність. А я не вірю і не хочу вірити, поки фізично не залишусь одиноким. Це ж взагалі — сенс життя кудись пропадає, якщо у самотність вірити. — Ну добре, пішли… — беру його за рукав зеленої (сірої? Гірчичної? Я плутаю ці кольори… а ще синій теж) куртки і тягну до великої блокової будівлі. Потворної, на перший погляд, серед цих наших жовто-гарячих депутатських будиночків типу-престижного району столиці, де я винаймаю середньостатистичне жлобське помешкання. — Що це? — питає він. — Це? Гм… Те, про що ти вже, здається, питав. Це СУПЕРМАРКЕТ САМОТНОСТІ. — Що? — недовірливо коситься він. То. — переконливо заявляю я. — Наш місцевий Су-Са. Має відношення до всіх, хоч усі демонстративно й відкидають його існування через його видиму сіру потворність. А йому ади — стоїть собі і стоїть… Такий от магазин. Супермаркет, курва. Кожен час від часу ходить сюди і купляє собі тої самотності, скільки йому треба. Можна потроху, а можна наперед затаритися. Можна і на все життя… Тоді тобі дають 3— або 5 % дисконтну картку, яку ти зможеш позичити комусь іще, хто, познайомившись (чи то пак, якось перетнувшись із тобою) забажає сам піти до Супермаркету Самотності. — Ну от. Про карточки тобі сказала. Радість капіталізму номер один. Один — якесь нав'язливе сьогодні число, тобі не здається? — Коли ти один, тебе не дратують. Точніше, коли ти одна . — Ти мене не дратуєш. Тебе просто НЕМА. І все… Тебе тут нема. (Він дійсно ДУЖЕ мовчить, поки я це кажу). — Ти як гарна картинка з минулого… Така охуєнна картинка, що в її реальності я сумніваюся. — Дуже кльово. — пересохлими красивими губами шепоче він. — Та нічого кльового. Скоро кінець. — А він там буде оптимістичний? — Невизначений буде. Як все і завжди. — Знаєш… Нехай цей супермаркет на хуй розориться к усім бісам, тому що одного дня всі навколо почнуть позбуватися від самотності за демпінговими цінами, і ніякі карточки нікому вже не будуть потрібні. Настане Всесвітнє Щастя і Оргазм Єднання Всіх Самотніх Душ. Він нарешті видихнув. — Не все і не завжди невизначено. Це залежить від. Але від чого все залежить, я так і не дізнаюся. Я надавала перевагу простій Не-залежності. Ніде подовгу не залежувалася і ні до чого не належала. Чи був це особливий бонус Супермаркета Самотності? Хто зна. |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|