Бесплатная библиотека, читать онлайн, скачать книги txt

БОЛЬШАЯ БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА

МЕЧТА ЛЮБОГО КНИГОЛЮБА

Воскресенье, 04 декабря, 19:25

Авторизация    Регистрация
Создай личный блог на tululu!    Создай личный блог!
Дамы и господа! Электронные книги в библиотеке бесплатны. Вы можете их читать онлайн или же бесплатно скачать в любом из выбранных форматов: txt, jar и zip. Обратите внимание, что качественные электронные и бумажные книги можно приобрести в специализированных электронных библиотеках и книжных магазинах (Litres, Read.ru и т.д.).
Возможность свободного добавления книг в разделы библиотеки (категории книг) технически закрыта с июня 2010г. Если Вы обладаете правами на какой-либо текст и не согласны с его размещением на сайте, пожалуйста, напишите нам.
Добавление новых книг в разделы библиотеки возможно только в порядке, не противоречащем Законодательству РФ, лицами, обладающими правами на тексты.

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХ

Юлия (05.07.2014 - 17:54:29)
книге:  Филиппа

Есть продолжение - Своевольная наследница, это для тех кто любит серии, я прочитала, ну чтож, где то скучно, где то не плохо... >>

александр (05.07.2014 - 17:50:16)
книге:  Атрибут власти

Спасибо огромное. Мы с Чингизом Акифовичем одного возраста. И что он пишет как бальзам на душу. Все чувства с разрывом стран... >>

Елена (05.07.2014 - 15:46:37)
книге:  Девочка, которая любила Тома Гордона

Кинга обожаю. Это самая моя любимая его книга. Все случилось из-за того, что мы, взрослые так часто невнимательны к своим де... >>

Нармина (05.07.2014 - 14:53:17)
книге:  Бумеранг

Я обожаю книги Р. Л.Стайна. Моя самая любимая книга-Скрытое зло. Всем советую прочитать ее)))

Светлана (05.07.2014 - 14:34:44)
книге:  Американская звезда

Читала книгу в 94-ом году, а впечатления и воспоминания по сей день живут во мне. Роман очень хороший, даже потрясающий. Хот... >>

Читать все отзывы о книгах

Обои для рабочего стола

СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ

Тебя в этом мире нет.
Сгорают века в пыли.
Но я не забыла свет
Ночных парусов вдали.

От боли в глазах темно.
Жестока твоя месть.
Я думаю, как давно
Тебя стерегла смерть.

На чёрных губах песок...
Я помню тебя другим.
Ты – странник чужих дорог,
Уходишь в рассветный дым.... >>

22.07.10 - 11:28
Нина

Читать онлайн произведения


Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его!

Поделись ссылкой

Повий теж виходять замиж   ::   Кононенко Євгенія

Страница: 1 из 69
 
Аннотация: Назва цієї збірки новел не менш оманлива, аніж варіанти доль багатьох її героїнь. Заміжжя і побут гнітять їх, залишаючись чи не єдиною реальністю, на яку можна сміливо опертися у житті, сповненому короткотривалих почуттів та довготривалих переживань. Зріз життя не одного покоління, події, що відбуваються за лаштунками дверей багатьох помешкань та на вулицях Києва. Виживання у «новій» столиці незалежної України в умовах «дикого ринку», спорадичні вояжі на Захід, іноді під приводом службовим, іноді — інтимним, а часто під обома...

---------------------------------------------

Євгенія Кононенко

Повії теж виходять заміж



© Євгенія Кононенко, текст, 2004 © Костя Сачек, фото, дизайн, 2004 © «Кальварія», 2004

ISBN 966-663-101-6

The edition outside Ukraine is authorized only from the written approval of Calvaria Publishing House.

Calvaria Publishing House, P.O.B. 328, Lviv, 79000, Ukraine E-mail: anetta@calvaria.org

Усі права застережені. Переклади, відтворення або передача будь-якої частини цього видання у будь-якій формі і будь-яким способом категорично заборонені без письмової згоди ТОВ «Кальварія».



Повії теж виходять заміж

Він прокинувся, бо хтось торкнувся його потилиці. Жіноча рука ніжно скуйовдила його волосся. Це був сон. Ні зображення, ні звуку.

Тільки дотик, від якого він прокинувся. Співають птахи. Господи, як вони співають, здивовано подумав він і перевернувся у своєму великому самотньому ліжку. Ще дуже рано. Ще можна спати. Співають птахи. Співають гамірно і незвично як на велике старе місто. Ця земля понад тисячу років вимощена бруківкою, забудована кам'яними спорудами. А птахи заливаються, як у весняному лісі. Давно йому не було так сумно і так добре. Це було позавчора, ні, два дні тому, так, це було у вівторок, у вівторок. Він був там, на Нижній Шельді, де вже не одне століття горять червоні ліхтарі. Він сам не знає, чому пішов туди. Кожен самотній мужчина бував тут. Він не знає, чому пішов саме до тієї, з довгим прямим волоссям. Мабуть, тому, що ліворуч і праворуч від неї сиділи гладкі пишнокосі дівчата, які викликали огиду.

Він пішов до неї, і хтось запопадливо опустив штору на її вікні. Він не пам'ятає, що вони робили на її ліжку з білизною, обшитою рожевими бантами, і чи взагалі робили щось. Лише пам'ятає, як вона обережно торкнула його потилицю, розвихрила його волосся. Той жест не належав до її обов'язків. Жодна жінка за все його більш ніж сорокарічне життя не пестила його так.

Він рвучко підвівся на ліжку. А чому вона стала повією? І взагалі, чому жінки стають повіями? Звідки вона? Він пам'ятає, так, так, він це напевне пам'ятає: вона не розуміла, коли він заговорив по-фламандськи. Не розуміла й англійської. Цікаво, вона щовечора сидить там же? Він виліз із ліжка і покатуляв до ванни, хоча було ще дуже рано.

Його спальня на горішньому поверсі. Нижче, одна над одною ще дві великі нежилі кімнати. Цей давній в одне вікно завширшки будинок, затиснутий двома кам'яницями в провулку неподалік від Кайзерлаан, він отримав у спадок.

Його дід і бабуся по батьківській лінії не пішли до будинку для старих, до останніх днів топтали ці рипучі сходи й обидва померли якщо не одного дня, то, здається, одного місяця. У вітальні-кухні-передпокої висять ностальгійно гарні дуже якісні фотокартки часів їхньої юності і вельми примітивні зразки малярства. Він мешкає тут уже п'ятий рік та ніяк не спроможеться винести з дому ці бездарні картини. Але тоді конче доведеться щось робити зі стінами, бо світлішатимуть місця, багато років прикриті картинами.

А він звик до цих стін і до цих світлин, та й, власне, до цих убогих пейзажів і натюрмортів.

Запахло кавою, і хрусткі тости вже готові. Він звично розстелив на великому столі вишиту серветку, поставив на неї свій сніданок. Тільки шоста.

123>>69


В тексте попалась красивая цитата? Добавьте её в коллекцию цитат!
Завещание рождественской уткиДарья Донцова89,90 руб.
Французские дети не капризничают. Уни...Кэтрин Кроуфорд99 руб.
Невеста воина, или Месть по расписаниюЕлена Звёздная69,90 руб.
Колесо войныВасилий Сахаров69,90 руб.


copyright © Бесплатная библиотека,    контакты: info@tululu.org