Цикави дослиди :: Подерв’янський. Лесь
Страница: 7 из 21 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕСловно бабочки путаны, на обочине стоят 13.05.10 - 05:18 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
Савка, а шо ти кинув?
Савка. Гранату. Обидва регочуть. Деякий час Савка i Ахванасiй з цiкавiстю дивляться вниз. Савка (плює униз). Пiздєц, нахуй. Ахванасiй (плює униз). Мєткость рук, блядь, i нiкакого мошенства. Дiя друга. Аул. Бiля аулу сидить Хабiбулiн i пале люльку, набиту кiзяком. Входять Савка i Ахванасiй. В руках у Ахванасiя забитий орьол. Ахванасiй (до Хабiбулiна). Стоїмо, бля, а вiн летить, бля, так Савка як запиздячить, бля. Кажу: «Пiздєц, нахуй», — а Савка: «Нiхуя собi». - та палкою як переїбе, каже: «Чмо йобане». Знаєш Савку? А я забрав, оце борщ зваримо. Нiхуйово погулялi. Савка (плює). Нє дєлай волни, Хваня. Хабiбулiн (осматрює забитого орла). По-вашему, ето сич називається? Ахванасiй. Шо за сич. блядь, нiхуя не просцу. Савка (внєзапно). Чурка йобаний, блядь, чєрєз мiнуту вiжу борш на столє, кругом всьо блєстiт-свєркаєт! Шо не ясно, бля? Хабiбулiн бистро зникає, несучи з собою орла. Ахванасiй. Йобанi чурки заїбали, нахуй. Ахванасiй пiдбира люльку, набиту кiзяком, покинуту Хабiбулiним, i пале її. Мимо проходить Горгона Пилипiвна, сестра забитої Савкою Митродори Пилипiвни, вдягнута туристкою. Ахванасiй. Диви, Савка, мамка нехуйова. Савка. Я таких мамок, Хваня, тоннами на хую вєртєл. Ахванасiй. Було б время, можна було б зайнятися. Неохота тока мудохатися. Горгона Пилипiвна. Рєбята, ви нє студенти, случайно? Савка (спльовує). Ми доктори, нахуй. Горгона Пилипiвна. Зачєм же ви так грубо? Я к вам по-харошему. Вот у мєня сєстра в городє, она тоже студєнткой била, так, знаєте, iнтересно — новая жизнь. А у молодьожi сєйчас вообщє тяга к знанiям. Я б кажется всьо б отдала, чтоб знов ето всьо пєрєжiть — такой ето кайф. Так чтолi по-вашему називаются етi ощушєнiя? Ви нє смотрiтє, што я старая, я вашi етi молодьожниє слова знаю, сама такая була. I випить могу, i поговорiть, i поспорiть. Ну от, скажiте. — хто ваш любiмий поет? У мєня такоє мнєнiє, єслi чєловєк нє любiт поезiю, он сам сєбя обкрадиваєт, мнє жалко такого чєловєка! Iлi, когда я вiжу молодой, культурний чєловєк бьйот кота, ето ж он сам сєбя обкрадиваєт, ето ж он нє кота бьйот, а сєбя! А ви говорiте, для мєня єслi чєловєк нє любiт прiроду, нє любiт животних, нє знаєт поезiю родного края, он для мєня нє существуєт! Пiд час балачок Горгони Пилипiвни Савка i Ахванасiй сидять мовчки, дегенеративне вiдкривши роти, як то роблять хворi на аденоїди, i мовчать. Горгона Пилипiвна. От я смотрю на вас: молодиє, здоровиє, умниє, всьо у вас єсть, — i завiдую вам по-харошему. Всьо у вас впєрєдi! Ахванасiй. Заїбала нас тут, шось пиздить, а шо — хуй просциш. Савка. Переїби, шоб не пиздiла. Ахванасiй пиздить Горгону Пилипiвну. Горгона Пилипiвна падає довго i важко, як мiшок з гавном. Входить Хабiбулiн з вiдром, у вiдрi кипить борщ, зварений з орла. Хабiбулiн. Ми з неї тоже будем борщ варить, чи може так зажарiм, нахуй, да i з'єдiм? Савка. Чурка хуєв! Скiки тєбя учiть можна, блядь! А шо, борш залупою їсти будем? Хабiбупiн похапцем кидається за ложкою. Тим часом Ахванасiй витаскує з борща противну орлячу голову i висмоктує в неї мозги. Ахванасiй. Ти, Савка. попробуй! В головi фосфору дохуя, волоси випадать перестануть. Дiя третя. В горах Єгорка Iванцов. геолог i дурний кацап, i Васiлiса Єгоровна. женщiна мужской мєчти, рвуть траву i собiрают камнi. Єгорка Iванцов (наморщивши лоба). Врємя собiрать камнi i врємя iх разбрасивать, как ви счiтаєтє, Васiлiса Єгоровна? Васiлiса Єгоровна. Об чом ви щас думаєте, Єгорка? Єгорка. Єслi чєстно, то я думаю о вас, Васiлiса Єгоровна. Васiлiса Єгоровна. Вот как! Ето уже становiтся iнтересно. I что же ви обо мнє думаєте? Говорячи всю ету мульку, Васiлiса Єгоровна прiнiмаєт очароватєльную позу, стрiля глазами в рiзнi боки i поправля на головє волоси красiвими жестами рук. Єгорка Iванцов. |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|