Цикави дослиди   ::   Подерв’янський. Лесь

Я думаю, что такая женщiна, как ви, должна украшать жiзнь мужчiни, Васiлiса Єгоровна. Можно, я вас поцелую?

Васiлiса Єгоровна. А вот етого как раз i нiззя.

Єгорка Iванцов. Как же так, почєму нiззя?

Васiлiса Єгоровна. А так, нiззя i всьо.

Васiлiса Єгоровна показує Єгоркє Iпанцову кончiк язика, от чєго дєлаєтся єщьо прєкраснєй. Саме в цю мить з'являється Савка з своїми учнями-Ахванасiєм i Хабiбулiним. В руках у Савки камiнь, який вiн тупо пiдбрасує в руцi. У Ахванасiя в руках кусок iржавого дрота, який вiн, сам не знаючи для чого, пiдiбрав з пiдлоги. У Хабiбулiна в руках забитий ховрашок, котрого вiн несе за заднi ноги.

Ахванасiй (показує на Єгорку i Васiлiсу). Диви, Савка.

Хабiбулiн. Синка раз запиздячить, i пiздєц йому буде.

Єгорка Iванцов (побачивши Савку з компанiєю). Товарiшi, сюда нiззя, тут гадюк много, укусят!

Ахванасiй. Пригай внiз, синок хуєв, пока я разрєшаю!

Єгорка Iванцов (виймає геологiчєскiй молоток). Тока попробуйте подойтi, уркагани, всєх повбиваю!

Пiд час неї гнєвної рєчi Хабiбулiн кида в Єгорку ховрашком i влучає йому в їбальнiка. Єгорка падає i плачучи повзе з гори вниз. Васiлiса Єгоровна, яка безперечно вважає, шо щас її нємєдлєнно будуть їбати, гнєвно свєрка глазами i робить хорошу мiну при поганiй iгрi.

Васiлiса Єгоровна. Тока попробуйте подойтi, подонкi, я брошусь унiз!

В словах Васiлiси Єгоровни бринить надiя на те, шо может всьо обойдьотся тiхо-мiрно, i їй не прийдьотся цього робить.

Савка. Пригай, нахуй!

Ахванасiй (запопадливо). Так шо, Савка, може їбати i нє будєм, мєнє шо то нє хочєтся:

Хабiбулiн (запопадливо). Нахуй она нам така здалась. Правда, дядя Савка?

Васiлiса Єгоровна. Хлопчики, та ви шо?

Савка. Пригай, нахуй!

Васiлiса Єгоровна. А можєт давайте поговорiм, рєбята. Ви iзвiнiтє, я сначала, було, подумала, шо ви жлоби, так вийшло случайно. Ви мнє даже понравiлiсь, я даже подумала, какiє iнтєрєсниє пацанчiкi в горах гуляют:

Васiлiса Єгоровна починає роздягатись, стоячи на краю обрина. При цьому вона прєлєстно висовує кончiк язика.

Савка. Ця хуйня тобi не допоможе. Хлопцi, будєм грать в iгру «Артiлєрiя бьйот по своїм».

Савка i хлопцi набирають повнi жменi каменюк. Васiлiса Єгоровна. стоячи на краю обрива, iздає пронзiтєльний крик i взмиває ввись. Деякий час вона кружляє в повiтрi, потiм безвозвратно iсчєзаєт в разрєжонннх пространствах горного повiтря. Савка, Ахнанасiй i Хабiбулiн стоять мовчки над ними лiтають орли. Хабiбулiн i Ахванасiй чухають потилицi.

Ахванасiй. Заїбали, курви, чи женщiни, чи може якiсь кури, хуй просциш:

Завiса

Павлiк Морозов



Епiчна трагедiя

Дiйовi особи



Павлiк Морозов, атлетичний юнак, нордична краса i гiтлерюгендiвська зачiска; одягнут просто i зi смаком: в бiлу сорочку i короткi шкiрянi штанцi; з рiзних бокiв Павлiк Морозов перетягнутий мiлiтарними шкiряними ремiнцями.

Сава Морозов, батько Павлiка Морозова, скупий i хтивий куркуль.

Щукiн, друг Сави, такий же мудак, як i вiн.

Пєлагєя Нилiвна, жiнка Сави Морозова, мати Павлiка Морозова; гарна, ще не стара жiнка, схожа на мать Батькiвщину з вiдомого плакату.

Павєл Власов, побочний син Пєлагєї Нилiвни, здоровенний, схожий на Кiнг-Конга мужик, сильний i неймовiрно тупий.

Генерал Власов, полюбовник Пєлагєї Нилiвни, батько Павла Власова, фашистський перевертень i таємний агент Канарiса.

Канарiс, шеф абверу Третього Рейху, в трагедiї не з'являється.

Фiлiн, здоровенна i жирна сова, виконує обов'язки агента генерала Власова.

Учитель атеїзма, плюгавий мужчина в бухгалтерських нарукавниках.

Альонушка i Iванушка, фольклорнi потвори, iснуючi в нашiй пiдсвiдомостi.

Зєвс, божествєний вождь i вчитель, в трагедiї не з'являється.

Сфiнкс, кровожерна, пiдступна i хтива мiфологiчна потвора з пазурами, крилами, цицьками i пиздою.

Микола Островський, слiпий пророк храма Аполона.