Чаривна круговерть (на украинском языке) :: Наумов Евгений
Страница: 2 из 30 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕОСЕНЬ 21.08.10 - 11:34 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
Ось завтра вмиєтесь, поснiдаєте, отодi й увiйдете й дiзнаєтесь про щось вельми цiкаве.
- Ой-йой-йой! - аж затупотiли дiти з нетерплячки. - А чи не можна сьогоднi зайти туди? До завтра ж так довго! Ми не дочекаємось! - Нi, не можна, - рiшуче мовила Олеся Василiвна. - Ну, чому? Чому-у-у-у? - заскiмлили дiти, а жалiснiше за всiх Малько-Ванько. - Тому, - сказала Олеся Василiвна тихим загадковим голосом, i очi в неї зробилися великими, - тому що вночi в кiмнатi щось СТАНЕТЬСЯ. Зараз туди не можна нiкому заходити. Навiть менi. А якщо хто-небудь з вас порушить заборону, то вiн потрапить... побачить... - Що? - спитала дiвчинка Варя. Вона була такою допитливою, що це, мабуть, про неї приказку склали: "Цiкавiй Варварi на базарi носа вiдiрвали". Щоправда, носа їй нiхто не вiдривав, навпаки, вiн задерикувато стирчав догори i був усiяний жовтенькими веснянками. - Що вiн побачить? - Щось таке, про що я навiть боюся казати, - вiдповiла Олеся Василiвна. Потiм стурбовано подивилася на годинника. - Ну, дiтоньки, час спати. В лiжечка, в лiжечка!.. - проспiвала вона. Ви самi розумiєте, що цього вечора дiти ще довго крутилися у своїх лiжечках та гадали: що там у тiй загадковiй кiмнатi? То тут, то там жебонiло обережне - щоб Олеся Василiвна не почула - перешiптування: - А я знаю, що там! - Космiчний корабель, ось що! I завтра вранцi вiн полетить! - Е-ет... Хiба космiчнi ракети вилiтають з кiмнат? - пирхнув хтось. - Вони з Байконура стартують. Худенька задумлива Ванда сказала, що там Котигорошко битиметься iз Змiєм. Рудий Грицько заперечив: у цiй кiмнатi показуватимуть мультфiльми - триста серiй "Ну, постривай!". А товстун Микита був переконаний, що за дверима схована бочка з морозивом. - Його прямо з Пiвнiчного полюса привезли. Ось трохи розморозиться за нiч, i вранцi ласуватимемо. Суничне, з вершками! - Вiн аж плямкав у темрявi. - Але ж дядьки несли ящик, а не бочку! - А в ящику - бочка, - не розгубився ласун. Помалу всi вгамувалися i поснули. Всi, крiм Малька-Ванька - вiн лежав i напружено прислухався, чекаючи, коли дiти поснуть мiцно-премiцно! Тодi вiн пiдведеться й увiйде до чарiвної кiмнати. Адже вiн помiтив те, чого iншi не побачили. Олеся Василiвна забула в дверях... КЛЮЧ! Малько-Ванько вистромив голову з-пiд ковдри. Спальню заливало мiсячне сяйво. Панувала тиша. Всi спали. Однi дихали тихо, iншi злегка сопiли, а деякi навiть хропли... Малько-Ванько спустив з лiжка лiву ногу i подивився довкола. Нiхто не поворушився. Тодi вiн спустив праву ногу. I знову тихо. Вiн злiз зовсiм i ступив до дверей. Пролунало верескливе р-р-рипiння! То зарипiла пiдлога. З сусiднього лiжка пiдвелася голiвка цiкавої Варвари, i в Малька-Ванька уп'ялися великi очi. Дiвчинка була такою цiкавою, що навiть спала сторожко, боячись прогавити щось незвичайне. Коли пролунало рипiння, Варя прокинулась i побачила, що бiля дверей чарiвної кiмнати стоїть Малько-Ванько й простягає руку до ключа. Озирнувшись, вiн вiдразу ж вiдсахнувся. Та було пiзно: цiкава Варвара скочила з лiжка. Малько-Ванько заступив собою ключ i замахав на неї руками: - Тс-сс-сс! Тихiше! - сичав вiн i насторожено позирав довкола. На його щастя, нiхто бiльше не прокинувся - усi мiцно спали. - Ти чого? - теж пошепки спитала Варя. - Ти навiщо? Вона хотiла запитати: "Ти чого встав? Ти навiщо йдеш до чарiвної кiмнати?", та спросоння не могла вимовити все. Проте Малько-Ванько дуже добре зрозумiв її. - Я нiчого, - забурмотiв вiн. - Це я хочу... води напитись. Але обманути цiкаву Варвару було не так просто! Тим бiльше, що вона вже прокинулась. - А вода в коридорi! - проспiвала вона глузливо i спробувала зазирнути за спину Малька-Ванька. - Там ключ, у дверях, так? Я бачила, бачила! - Забирайся геть! - нагримав вiн на Варю. - Немає чого тобi тут робити. Йди спати... - Не пiду! - затялася Варя. - Пiдеш! - Малько-Ванько штовхнув її. - Сам iди! - Ну ось, я тобi зараз... |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|