Чаривна круговерть (на украинском языке) :: Наумов Евгений
Страница: 5 из 30 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕЗолото моих опавших вёсен 10.08.10 - 15:06 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
Вiн вам управить свiчки!
Машини ще дужче забубонiли. - Знавець-Моргунець з своєю дружиною ув'язнений у кам'яному Триколiрному замку, - вiдповiв Лiмузин. - I ми не дозволимо випустити його звiдти. А країна Чарiвна Круговерть тепер пiд нашою владою. Рукастик-Смугастик насмiшкувато взявся в боки: - Хто ж вам дав таку владу? I автомашини хором вiдповiли: - Це зробили дурненькi й неслухнянi Малько-Ванько й дiвчинка Варя. Хвала i слава їм! I вони заспiвали: А зараз ми влаштуємо Гуляння хоч куди! I всiх Знавцiв, всiх Моргунцiв Пiд три бiди, пiд три бiди! Тут чиїсь фари мало не заслiпили Варю i Малька-Ванька. - Ось вони! - пролунало багатоголосе ревiння. - Ось вони, нашi нерозумнi визволителi! Щось пiдхопило дiтей i пiдняло у повiтря високо-превисоко! Це Екскаватор схопив їх своєю металевою лапою, пронiс у повiтрi й опустив на майданчик Автовежi. - Вперед! Гайда на площу! - гукнув хтось. Машини здiйняли таке ревище, що в дiтей аж вуха позакладало! Довгою низкою автомашини мчали по вулицях, розтинаючи темряву потужними променями свiтла. На поворотах вузенький майданчик Автовежi хилився набiк, i Варя злякано хапалась то за поручень, то за Малька-Ванька. - Ой, упаду! - Тр-римайся! - пiдбадьорював вiн її тремтячим голосом. Хлопчик намагався не показати свого страху. Машини стишили хiд. Варя раптом вигукнула: - Глянь! Та це ж наш гастроном! За склом вiтрини магазину променi фар освiтили велетенський торт-вежу. Зубцi вежi були викладенi з горiхiв. Мiж ними червонiли троянди з крему, а на стiнi красувався намальований Карлсон з банкою варення в руках. I називалась ця гора ласощiв так: "Торт Карлсона". Коли Варя ходила з бабусею до магазину, вона завжди милувалася цим тортом i ковтала слину. Але нiколи не просила, щоб його купили. Та й нiхто з дiтей не виявляв такого бажання, бо хiба може людина з'їсти такий торт? Хiба що Карлсон... - Справдi! - Малько-Ванько витрiщив очi. - А онде стадiон... - I парк з каруселлю! - I кiнотеатр "Барвiнок"! - I кiоск з морозивом! Вони подивились одне на одного: - Це - наше мiсто! Виходить, зовсiм недалечко їхнiй будинок - великий, багатоповерховий, з просторими бiлими балконами. Там, у квартирi номер три на першому поверсi, зараз сплять Варинi мама, тато й бабуся, а в сiмнадцятiй, що на третьому поверсi, сплять мама, тато, старший брат i молодша сестричка Малька-Ванька. Сплять i нiчого не знають, не вiдають. Якби зiскочити з клятої Автовежi й побiгти додому! Та зiскочити аж нiяк не можна. Машини мчали так швидко, що аж дух перехоплювало... - Куди нас везуть? - На площу - вони ж казали! - вигукнув Малько-Ванько. А на площi машин зiбралося - сила-силенна! Вони гурчали, гули, ревiли... Тiльки-но показалась Автовежа, як по всiй площi розляглися вигуки: - Ось вони! Ось нашi визволителi! Автовежа вдоволено заворкотiла й почала пiднiмати майданчик з дiтьми все вище й вище... "Визволителi" мружилися вiд яскравого свiтла. Коли майданчик пiднявся вище найвищих дахiв, Малько-Ванько розплющив очi й побачив навколо море вогнiв. - Ой! Як високо! - схлипнула Варя. - А якщо впадемо? - Н-не бiйся... Головне - не боятися! - Я не боюсь... але менi страшно! У цей час машини оглушливо заревли: - Слава нашим визволителям! Слава нашим нерозумним, допитливим, неслухняним визволителям! Машини стали в коло, й почалися дивовижнi веселощi! Спочатку загуркотiв басом Ваговоз: Я - великий i нестримний, Я - могутнiй i невпинний. Перехожi, геть з дороги, Вiдчавлю усiм я ноги! I всi пiдхопили: Перехожi, геть з дороги! Повiдчавлюємо ноги... Звiдкись вигулькнув маленький автомобiльчик i пронизливо заверещав: Зростом я всього з вершок, А зовуть мене Жучок, Їду-їду, де захочу I в шпаринку я проскочу... Знову загув хор: Перехожi, геть з дороги! Повiдчавлюємо ноги... |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|