Бесплатная библиотека, читать онлайн, скачать книги txt

БОЛЬШАЯ БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА

МЕЧТА ЛЮБОГО КНИГОЛЮБА

Суббота, 11 мая, 00:40

Авторизация    Регистрация
Дамы и господа! Электронные книги в библиотеке бесплатны. Вы можете их читать онлайн или же бесплатно скачать в любом из выбранных форматов: txt, jar и zip. Обратите внимание, что качественные электронные и бумажные книги можно приобрести в специализированных электронных библиотеках и книжных магазинах (Litres, Read.ru и т.д.).

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХ

Михаил (19.04.2017 - 06:11:11)
книге:  Петля и камень на зелёной траве

Потрясающая книга. Не понравится только нацистам.

Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58)
книге:  Дом чудовищ (Подвал)

Классное чтиво!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34)
книге:  Физики шутят

"Не для сайта!" – это не имя. Я пытался завершить нашу затянувшуюся неудачную переписку, оставшуюся за окном сайта, а вы вын... >>

Роман (18.04.2017 - 18:12:26)
книге:  Если хочешь быть богатым и счастливым не ходи в школу?

Прочитал все его книги! Великий человек, кардинально изменил мою жизнь.

АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55)
книге:  Технология власти

ПОЛЕЗНАЯ КНИГА. Жаль, что мало в России тех, кто прочитал...

Читать все отзывы о книгах

Обои для рабочего стола

СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ

Тайны доверяя лишь рассвету,
Противопоставив себя этой бури,
Я молю о вечности мгновенья.
С губ твоих, срывая поцелуи.

Запах локонов твоих дурманит,
Нежность кожи шёлку подобляю.
Знаю, что опять меня обманешь,
Но играть за стол вновь сяду...знаю

Долгий путь немого коридора,
Стены сохранили твой портрет.... >>

13.05.10 - 05:18
Автор неизвестен

Читать онлайн произведения


Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его!

Поделись ссылкой

Хиба ревуть воли, як ясла повни?   ::   Мирний Панас

Страница: 1 из 174
 
---------------------------------------------

Панас МИРНИЙ

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

ЧАСТИНА ПЕРША

І

ПОЛЬОВА ЦАРІВНА



Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося,

розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не

вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина,

красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле — що безкрає море —

скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним

синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте,

прозоре — погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється на

землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею

спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихав з теплого краю,

перебігав з нивки на нивку, живить, освіжав кожну билинку... І ведуть

вони між собою тиху-таємну. розмову: чутно тільки шелест жита,

травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як

срібний дзвіночок, — тремтить, переливається, застигав в повітрі...

Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне

сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться, — і все те зливається

докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній

добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! На

серці стихають негоди на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає

тебе добрими думками, бажаннями... Хочеться самому жити й любити;

бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину — аби неділя або яке свято

— хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!



Отакої саме пори, в неділю, після раннього обіднього часу, — тим

шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до

славного колись Ромодану, — йшов молодий чоловік. «Не багатого роду!» —

казала проста свита, накинута наопашки, — «та чепурної вдачі», —

одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-під

свити. Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка

з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про

парубоцьку вдачу...



Ішов справді парубок. На перший погляд — йому, може, літ до двадцятка

добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де

колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялось

тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи

загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні

високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі...

Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших

хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд,

бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і

духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...



Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги

своїми блискучими очима; іноді зупинявся й довго розглядав зелене

нив'я. То знову йшов; то знов становився де-небудь на згірку — і знов

оглядав поле. Ось перейшов і драний місточок посеред лук, на низині, у

балці. Під ним ще не висохли весняні калюжі — аж зацвіли, позеленіли:

кумкають в них жаби рано й вечір. От опинивсь на невеличкім горбу по

той бік місточка; став, обернувся лицем до його;глянув на рудку;

перевів погляд на крайне жито. «Оже, тут кращі хліба, ніж під селом, —

подумав сам собі, —тут, мабуть, сильніший дощ пройшов...» Знов

повернувся, — і рушив далі.



Спустившись в долину, повернув з курного шляху на обніжок — і пішов

поміж зеленими житами. Ось підійшов до однієї ниви, нахилився, вирвав

при самім корені пучок жита, глянув на його, далі глянув на ниву, — і

лице засвітилось одрадою. «От де моя праця, — немов казали його очі, —

не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!..

123>>174


В тексте попалась красивая цитата? Добавьте её в коллекцию цитат!
Пятьдесят оттенков свободыЭ. Л. Джеймс149,90 руб.
Французские дети не капризничают. Уни...Кэтрин Кроуфорд99 руб.
Дневник свекровиМария Метлицкая79,99 руб.
Пятьдесят оттенков серогоЭ. Л. Джеймс149,90 руб.


copyright © Бесплатная библиотека,    контакты: [email protected]