Прометей закутий :: Есхіл
Страница: 7 из 12 | |||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
КАТЕГОРИИ КНИГПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ О КНИГАХМихаил (19.04.2017 - 06:11:11) Антихрист666 (18.04.2017 - 21:05:58) Ладно, теперь поспешили вы... (18.04.2017 - 20:50:34) Роман (18.04.2017 - 18:12:26) АНДРЕЙ (18.04.2017 - 16:42:55) СЛУЧАЙНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕСпит зрачковая душа 03.09.10 - 00:27 Хотите чтобы ваше произведение или ваш любимый стишок появились здесь? добавьте его! |
ІО Що за край? Що за люди? І хто це стоїть, Обмаяний бурями; в Путах міцних На скелі стрімчастій? За злочин який Він терпить цю кару? Повідай, куди 565] Я, нещасна, тепер заблукала? А-а-а! Знов овід цей жалить мене, бездольну, Жахає знов пастух тисячоокий - Аргоса привид, сина Землі! 570] Зором лукавий - мчить по світах, Його земля й по смерті не приймає. І, знедолену, мене гонить він, Схудлу з голоду, понад рінь морську! Строфа 575] Десь дуда гуде восколіплена, Смутен сон навіваючи… Ой куди, куди та й завів мене Блукань довгий шлях? І за що, Кроніде, за який гріх На мене наслав ти оцих мук гіркий біль? О-ой!… 580] І, оводом жахаючи, Нещасну діву мучиш божевільну?… Попали вогнем, під землею скрий, Морським звірам дай Мене в поживу, о царю, благань Не зневаж моїх! Доволі я блуканнями Намучилась, а як із муки вимкнути - І досі я не знаю. Почуй діви-телиці жальний зойк! ПРОМЕТЕЙ Як не почути гнаної злим оводом 590] Іпаха доньки, що, опікши Зевсові Коханням серце, Гери гнів накликала І от - блукає гонами безкраїми. ІО Антистрофа Звідки батькове ім'я знаєш ти? Хто ж ти сам, безталаннику, 595] Що біду мою оповів мені, Безталанниці? Назвав ти недугу, що велінням Богівським жалить-сушить мій мозок весь час. О-ой!… 600] І скоками шаленими Сюди я в муках голоду примчала, Гнана ревністю Гери гнівної. Чи страждає хто, О нещасливий, так, як мучусь я? Та скажи мені, 605] Що далі перетерпіти Я ще повинна,- ліками цілющими Порадь мене, як знаєш. Озвись! Діві блуденній скажи все, ПРОМЕТЕЙ Все розповім я, що почути хочеш ти, 610] В прості слова загадок не вплітаючи, Як личить перед другом відкривать уста,- Вогнеподавця Прометея бачиш ти. О ти, що смертним спільну користь виявив, Бездольний Прометею, за що терпиш так? ПРОМЕТЕЙ 916 Над муками своїми щойно плакав я. ІО Тож і для мене ласки не відмовиш ти? ПРОМЕТЕЙ Спитай - якої, і про все дізнаєшся. ІО Скажи, хто до бескету прикував тебе? ПРОМЕТЕЙ Веління Зевса, а рука Гефестова. ІО 620] А за який ти злочин терпиш кару цю? ПРОМЕТЕЙ І того досить, що тобі вже мовив я. ІО Скажи одно лиш: чи коли настане край . Блукань оцих для мене, нещасливої? ПРОМЕТЕЙ Не знати цього краще, ніж довідатись. ІО 625] О, не ховай, що маю-перетерпіти! ПРОМЕТЕЙ Тобі цієї не відмовлю послуги. ІО Чому ж із відповіддю ти загаявся? ПРОМЕТЕЙ Я б рад, та дух боюся твій стривожити. ІО Не дбай про мене більше, аніж я сама. ПРОМЕТЕЙ 630] Сама ти побажала - ну, то вислухай. ХОР Стривай! Частина втіхи хай дістанеться . І нам. Раніш довідаймось од неї ми, Як саме ця недуга з нею сталася, Від тебе ж хай почує про кінець біди. ПРОМЕТЕЙ 635] Іо, вчинити ласку їм повинна ти, Вони ж до того й сестри твому батькові. Тож радісно і плакать, і жалітися На долю перед тими, хто, вчуваючи Жалі твої, сльозами й сам умиється. ІО 640] Не знаю, як вас можна не послухати, - Про все ви в простій повісті почуєте, Дарма що я крізь сльози повідатиму Про бурю богонаслану й спотворення Мені, нещасній, і людського образу. 645] Не раз у пітьмі ночі сонні видива, Світлицею витаючи дівочою, Мені шептали: «О щаслива дівчино, Пощо дівуєш довго? Шлюб величний ти Могла б узяти, сам-бо Зевс - опалений 680] Жаги стрілою і Кіпріди радощі З тобою хтів би розділить. Божистого Не відкидайся ложа,- до Лернейських лук, Де батькові кошари і стада, приходь Очей жадобу вдовольнити Зевсові». 655] Щоночі цими снами опанована, Я мучилась, нещасна, доки батькові- Розповіла я про вночішні видива. Провісників в Додону і до Піфії Він посилав численних, щоб довідались, 660] Як словом чи ділами догодить богам. Вони вертались і в неясних висловах Двозначну, темну відповідь приносили. Діждав Інах ясної врешті провісті: Було йому виразно оповіщено - 665] Мене із дому і з вітчизни вигнати, Щоб безнастанно по світах блукала я, А не схотів би, то вогниста блискавка Спаде від Зевса і попалить рід увесь. |
ИНТЕРЕСНОЕ О ЛИТЕРАТУРЕ
ТОП 20 КНИГ
ТОП 20 АВТОРОВ
| ||||||||||||
|